Огляд відмінностей між основною та бічнопотоковою капнографією
Огляд відмінностей між основною та бічнопотоковою капнографією
Бічнопотокові капнографи:
У бічнопотоковій капнографії датчик CO2 розташований у самому основному блоці (подалі від дихальних шляхів), а крихітний насос відсмоктує зразки газу з дихальних шляхів пацієнта через капілярну трубку завдовжки 6 футів у основний блок. Трубка забору з’єднана з Т-подібним перехідником, вставленим у місце з’єднання ендотрахеальної трубки або маски для анестезії. Газ, що відбирається у пацієнтів, часто містить анестезійні гази, тому вихідний газ із капнографа слід спрямовувати до поглинача газу або повертати у дихальну систему пацієнта. Швидкість відбору проб може бути високою (>400 мл·хв-1) або низькою (<400 мл·хв-1). Оптимальною вважається швидкість газу 50–200 мл·хв-1, що забезпечує надійність капнографів як у дітей, так і у дорослих.1,2 Бічнопотокові капнографи мають унікальну перевагу: вони дозволяють моніторинг неінтубованих осіб, оскільки відбір видихуваного газу можна отримати з носової порожнини за допомогою носових адаптерів.3-5 Крім того, газ також можна відбирати з носової порожнини під час подання кисню, використовуючи просту модифікацію стандартних носових канюль.6,7 Ця особливість уможливлює моніторинг видихуваного CO2 у осіб, які одночасно отримують кисень через носові канюлі.
Основнопотокові капнографи.
В основнопотоковому капнографі вимірювальна комірка або кювета (адаптер дихальних шляхів) вставляється безпосередньо в дихальні шляхи між дихальним контуром і ендотрахеальною трубкою. Потім до адаптера дихальних шляхів кріпиться легкий інфрачервоний датчик. Датчик випромінює інфрачервоне світло крізь вікна адаптера на фотодетектор, що зазвичай розташований з іншого боку адаптера дихальних шляхів. Світло, що досягає фотодетектора, використовується для вимірювання ETCO2. Основна технологія усуває потребу у відборі та поглинанні газу, оскільки вимірювання проводиться безпосередньо в дихальних шляхах. Ця техніка відбору дає чіткіші хвилеподібні форми, що відображають ETCO2 пацієнта в реальному часі.
Щоб запобігти конденсації водяної пари, яка за відсутності компенсації може спричинити хибно високі показання CO2, основнопотоковий датчик нагрівається трохи вище температури тіла. Цей процес нагрівання допомагає тримати вікна адаптера дихальних шляхів чистими, тож датчик може витримувати середовища з високою вологістю. Нові основнопотокові датчики використовують схему, що обмежує подану потужність, тому датчик ніколи не досягає температури, достатньої навіть для почервоніння шкіри, усуваючи занепокоєння щодо опіків пацієнта.
За роки основна технологія зазнала багатьох удосконалень. Аналізатори основного покоління старіших поколінь мали репутацію крихких, громіздких і важких, що створювало тягу на ендотрахеальну трубку і робило їх схильними до поломки. Дизайн основнопотокових датчиків нового покоління вирішує багато з цих проблем. Вони менші й важать менше 80 грамів (2,8 унції), і деякі використовують «твердотільний» дизайн, тому в них немає рухомих частин, що робить їх дуже міцними й менш схильними до поломки. Доступні різноманітні адаптери дихальних шляхів одноразового використання, що усуває проблему стерилізації чи перехресного забруднення. Крім того, версії з малим мертвим простором, що додають менше 0,5 см³ мертвого простору, роблять технологію придатним монітором ETCO2 для новонароджених. Підсумовуючи, нещодавні технологічні досягнення подолали деякі з раніших недоліків основних датчиків, щоб зрівнятися з бічнопотоковими датчиками за вагою та розміром.
Посилання:
Kalenda Z. Mastering infrared Capnography. The Netherlands: Kerckebosch-Zeist 1989.
Carbon dioxide monitors. Health Devices 1986;15:255-85.
Paloheimo M, Valli M, Ahjopalo H. A guide to CO2 monitoring. Finland: Datex Instrumentarium, 1988.
Cambell FA, McLeod ME, Bissonette B, Swartz JS. End-tidal carbon dioxide measurements in infants and children during and after general anaesthesia. Canadian J Anaesth 1993;41;107-10.
Iwasaki J, Vann WF Jr, Dilley DCH, Anderson JA. An investigation of capnography and pulse oximetry as monitors of pediatric patients sedated for dental treatment. Pediatric Dentistry 1989;11:111-7.
Roy J, McNulty SE,Torjman MC. An improved nasal prong apparatus for end-tidal carbon dioxide monitoring in awake, sedated patients. J Clin Monit 1991;7:249-52.
Tobias JD, Flanagan JF, Wheeler TJ, Garrett JS, Burney C. Noninvasive monitoring of end-tidal CO2 via nasal cannulas in spontaneously breathing children during the perioperative period. Crit Care Med 1994;22:11:1805-8.
